Стомахiн українською: На захист кримських татар

Будь-яка диверсійна діяльність кримських татар як проти окупантів на території Криму, так і проти Росії як держави-агресора на всій її території — була би з березня 2014 р. цілком виправданою, природною та легітимною. Дуже шкода, що досі її немає.

Заява

Як і передбачали прозорливі люди ще в 90-ті, захоплення Криму Росією стало насамперед трагедією кримських татар.

Становище кримських татар сьогодні важче, ніж, наприклад, чеченців у ті ж таки 90-ті роки. У чеченців була хоча б кілька років своя влада на своїй землі, свій президент; у них була зброя та час підготуватися до відбиття агресії Москви. Нічого цього не було в 2014-му й немає зараз у кримських татар.

Є тільки Меджліс, ослаблений розколами зсередини та, зрозуміло, негайно заборонений у Росії як «екстремістська організація». Є політв’язні, число яких зростає й зростає. Є мерзенний і ганебний «суд» над Ахтемом Чійґозом і ганебний, варварський вирок, що готується йому. Є заборона на в’їзд до Криму Мустафі Джемілєву та Рефатові Чубарову.

Годі й сумніватися, що все це — лише прелюдія до нового геноциду кримських татар. Тим більше що російський же кримінальний кодекс тлумачить поняття «геноцид» не обов’язково як цілковите знищення народу чи іншої групи — досить знищити частину його й створити нестерпні умови для решти.

Доля кримськотатарського народу — центральна проблема з усього комплексу проблем, що їх породила анексія Криму Росією.

Єдина надія кримських татар сьогодні — на Україну. На те, що частина народу лишилася там — і може хоча би сповіщати про злочини Росії проти їхніх братів у самому Криму.

Але сподівання на Україну — так само хитке й непевне. Бо на Україну, яка добровільно підкоряється так званим Мінським угодам і де-факто змирилася з анексією Криму, сподіватися нічого. «Realpolitik», котру проводить у цих питаннях адміністрація Порошенка, — це яма, розстрільний рів, братська могила для кримськотатарського народу. Єдиною справжньою надією може бути лише нове піднесення української революції — і рішучі силові дії з повернення анексованого Криму. Татарам, що мешкають в Україні, варто було би подвоїти, потроїти зусилля, аби вплинути на київську владу саме в цьому напрямі — та йти зі зброєю, разом із українською армією, відвойовувати в москальських загарбників свою землю.

На Захід сподівання, на жаль, немає практично жодного. Тих же чеченців Захід зрадив іще в 90-ті. Зараз він стелиться перед Путіним та удовольняється лише нікчемними, беззубими «санкціями» замість перекрити Москві кисень по-справжньому в відповідь на захоплення нею Криму. То що ж має зробити Путін, щоб американська адміністрація звернула нарешті увагу на новішу трагедію кримських татар, яка розгортається на очах усього світу? Мабуть, почати труїти їх газами з літаків, як робить у Сирії Асад?..

Правда — на боці кримських татар. Рано чи пізно московська імперія завалиться під тягарем своїх злочинів. Вигодоодержувачі від геноциду татар 1944 р. й фактичні замовники теперішньої анексії Криму — заселені туди ще в 40-х роках Сталіним москалі та їхні нащадки, усі, хто на фальшивому «референдумі» 2014 р. голосував за Росію й побіг отримувати її громадянство після аншлюсу, — мають бути після повернення Криму Україні, зрозуміло, позбавлені можливості знов набути громадянство українське, а краще — взагалі депортовані з Криму до Росії (якщо на той момент вона ще існуватиме як єдина держава). Кримським татарам, правду кажучи, варто було би тоді (та, якщо змога, й тепер) просто топити оцих окупантів у Чорному морі.

Будь-яка диверсійна діяльність кримських татар як проти окупантів на території Криму, так і проти Росії як держави-агресора на всій її території — була би з березня 2014 р. цілком виправданою, природною та легітимною. Дуже шкода, що досі її немає.

Зі своєї одиночки, з цієї крижаної путінської катівні в Пермському краї я висловлюю палку солідарність із кримськотатарським народом і зичу йому якнайшвидшої та цілковитої перемоги в справі визволення Криму від російської окупації й анексії! Я простягаю крізь ґрати руку дружби й підтримки Меджлісові кримськотатарського народу. Я всією душею з вами, браття!

За вашу й нашу свободу!

Російські окупанти — геть із Криму!

Слава Україні!

Борис Стомахін, політв’язень

1.7.2017 р.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s